Реальная история
27.07.2026
21 ГОД НА ТО, ЧТОБЫ ЗАВАЛИТЬ ПОДРОСТКА: Почему пропагандистам лучше забыть про Северную войну
07.07.2026
КАТ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПАНТЕОНІ ПОЛЬСЬКИХ «ГЕРОЇВ»
Знайомтеся:
на світлині – наш земляк, уродженець міста Бережани, Почесний
громадянин міста Тернополя, масон, один із найближчих поплічників Юзефа
Пілсудського, з 1935-го року – фактичний диктатор Польщі, з 1936-го –
Маршал Польщі, Кавалер Ордена Білого Орла (1936 рік), Головнокомандувач
польської армії на початку німецько-польської війни 1939 року, КАТ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ПАНТЕОНІ ПОЛЬСЬКИХ «ГЕРОЇВ».
Так, все це про Едварда Ридза-Сміглого (Edward Rydz-Śmigły).
Читайте також: Поляки, як і інші імперці, дуже слабкі на історичну пам'ять
Для
українців постать Едварда Ридза-Сміглого асоціюється виключно із
репресіями та трагічними сторінками історії через його безпосередню
відповідальність за жорстокі воєнні злочини та антиукраїнську політику
Другої Речі Посполитої.
В українській історичній пам'яті його сприйняття сформоване трьома головними факторами:
Гібридна війна та диверсії проти Карпатської України.
Масові страти січовиків на карпатських перевалах.
Політика пацифікації та асиміляції.
Розберемо злочини цього польського катюги та убійника більш детально.
Едвард Ридз-Сміглий і Карпатська Україна.
Відносини
між диктатором Польщі Едвардом Ридзом-Сміглим та Карпатською Україною у
1938–1939 роках були відверто ворожими, а дії польського керівництва
під його командуванням призвели до однієї з найтрагічніших сторінок
закарпатської історії.
Польська влада розглядала виникнення автономної, а згодом незалежності Карпатської України під проводом Августина Волошина як пряму загрозу для своєї територіальної цілісності. Варшава побоювалася, що ця держава стане «українським П'ємонтом» – каталізатором національно-визвольного руху для мільйонів українців, які проживали у складі тогочасної Польщі (на Галичині та Волині).
Диктатор Едвард Ридз-Сміглий та міністр закордонних справ Юзеф Бек активно підтримували ідею ліквідації Карпатської України з метою встановлення спільного польсько-угорського кордону. Вони вважали, що це стратегічно послабить геополітичний тиск з боку Третього Райху та СРСР, а також ізолює українське питання.
05.07.2026
Гитлер рассказал о предыстории германо-советского конфликта в речи перед своими старыми соратниками в пивной Лёвенбройкеллер в Мюнхене 8 ноября 1941 года
28.06.2026
Історію в Польщі пишуть пропагандисти, а не історики

Історію в Польщі пишуть пропагандисти, а не історики.
Не було ніякої "Волинської різанини" це двосторонній етнічний конфлікт та результат міжетнічної війни, спричиненої окупаційною політикою та соціально-національним гнітом.
Головні учасники: ОУН (б) та Українська повстанська армія (УПА) з одного боку; польська Армія Крайова (АК), батальйони хлопські та польські повстанські загони — з іншого.
Поляків загинуло більше тому що українці проживало на цій території в сім разів більше.
У період 1943–1944 роках майже у кожному селі на Волині гинули і українці, і поляки. Десь вбивства були масовішими, а десь райони були краще укріпленими. Дані щодо загиблих різняться, особливо з польського боку. Ще в 90-х роках звучала цифра - близько 50 тисяч загиблих поляків, потім озвучили 75 тисяч, далі - 90, 100 тисяч. Більш праві історики говорять вже й про 250 тисяч і навіть 500 тисяч. Так що методології немає, але є жонглювання цифрами".
Проте документально підтвердити вдалося близько 30 тисяч жертв. Українські дослідники оцінюють втрати поляків у 38–39 тисяч осіб. Щодо числа загиблих українців теж немає одностайної думки, однак вітчизняні дослідники називають цифри у межах 12–20 тисяч осіб.
23.06.2026
Період польської окупації 1919—1939 рр
Політика щодо меншин, яку проводив Міхал Ґражинський, що очолював Сілезьке воєводство, де була велика німецька меншина
Воєвода Міхал Ґражинський, який очолював Сілезьке воєводство, у своїй
політиці щодо меншин прагнув мінімізувати автономію Сілезького
воєводства, зменшити роль німецької меншини у воєводстві, посилити роль
польського суспільства, що населяло воєводство, та підтримати польську
меншину в Німеччині. Воєвода Ґражинський був переконаний, що польське
суспільство, яке населяло Сілезьке воєводство, негативно ставилося до
німецької меншини, тому він намагався заручитися підтримкою польського
суспільства для Табору Пілсудського (групи політиків, якою керував Юзеф
Пілсудський) згаданими вище засобами. Щоб досягти цього, він розподіляв
державні вакансії переважно полякам і підтримував розвиток шкільної
освіти польською мовою.
Воєвода Ґражинський дискримінував
німецькі установи та групи, які діяли в Сілезькому воєводстві. Більше
того, він зменшив права німецької меншини. Розвиваючи польську систему
шкільної освіти, він призвів до послаблення позицій німецьких шкіл.
Поляків, які проживали в Сілезькому воєводстві, мотивували віддавати
своїх дітей до польських шкіл замість німецьких шкіл. Наслідком цих дій
стало закриття шкіл, які утримувалися членами німецької меншини.
Поява
економічної кризи у 20-х роках була використана воєводою Ґражинським
для продовження реалізації антинімецької політики. Економічні установи,
яким загрожувало банкрутство, були захоплені воєводством, і воєвода
призначив поляків на їх керівні посади. Крім того, він прискорив
розподіл німецького багатства, щоб зменшити вплив заможної німецької
меншини. Незважаючи на те, що між Польщею та Німеччиною була підписана
угода щодо вирішення всіх конфліктів мирним шляхом, воєвода Ґражинський
не припинив дискримінацію німецької меншини.
Німецькі робітники
зазнавали дискримінації, і, якщо це було можливо, всі конфлікти між
членами польського суспільства та німецькою меншиною вирішувалися на
користь поляків. Як офіційну причину своєї політики щодо меншин воєвода
Ґражинський оголосив про зростання націоналістичних тенденцій серед
членів німецької меншини та наголосив на відсутності лояльності німців
до польського уряду. Незважаючи на те, що він звинувачував німців у
націоналістичних тенденціях, він не співпрацював з німецькими
установами, які намагалися боротися з гітлеризмом. Його політика
призвела до зростання антипольських настроїв у Сілезькому воєводстві.
Однак,
завдяки діям воєводи Ґражинського, велика частина установ, які раніше
очолювали німці, перейшла у власність польської держави і почала
приносити дохід до польського бюджету. У сфері культури воєвода
Ґражинський приділяв багато уваги зменшенню комплексу меншовартості
польської культури щодо німецької культури, будучи меценатом мистецтва
для польського мистецтва.
21.05.2026
За час німецько-радянської війни радянські військові трибунали винесли смертні вироки щодо понад 284 тисяч військовослужбовців
Офіційна статистика судів: За даними військових архівів, протягом 1941–1945 років було засуджено 2,5 мільйона осіб, з них до вищої міри покарання (розстрілу) було засуджено 284 тисячі військовослужбовців, а безпосередньо виконано 158 тисяч смертних вироків.
Також практикувалися позасудові розстріли: Десятки тисяч осіб розстрілювали безпосередньо "на місці" без проведення слідства чи суду. Це відбувалося за обвинуваченнями у дезертирстві, боягузтві, самовільному відступі, здачі в полон або антирадянській агітації.
Офіційні дані щодо кількості розстріляних виключно без суду (тобто без оформлення хоча б спрощеного судового вироку) неможливо підрахувати з абсолютною точністю через знищення більшості таких документів НКВС та специфіку ведення військового обліку сталінського режиму.
Штрафні батальйони: Сотні тисяч засуджених людей відправляли на вірну смерть на найнебезпечніші ділянки фронту, де вони також зазнавали колосальних втрат особливо при традиційних для Червоної Армії "м'ясних штурмах".
Діяльність загороджувальних загонів:
Загороджувальні загони використовувались для примусового стримування військ від відступу. Їхня головна мета полягала в тому, щоб зупиняти втікачів з поля бою кулеметним вогнем. Скількох людей вони вбили під час відступу - оцінити неможливо.
Для розуміння порядку цифр - лише за 2,5 місяці, в період з 1 серпня по 15 жовтня 1942 року, загороджувальні загони затримали понад 140 тисяч військовослужбовців. Багатьох розстрілювали на місці або відправляли до штрафних батальйонів.
21 ГОД НА ТО, ЧТОБЫ ЗАВАЛИТЬ ПОДРОСТКА: Почему пропагандистам лучше забыть про Северную войну
Когда с экранов телевизоров в очередной раз начинает вещать какой-нибудь ручной пропагандист с надутыми щеками и заявлять: «Да мы можем во...
-
90 років тому 17 червня 1934 року за підписом президента Польщі Ігнація Мосціцькі утворили концентраційний табір Береза Картузька здебільшог...
-
Ilse Hirsch Assassinations or kidnappings of key figures behind World War II enemy lines are much contemplated in turgid fiction, such as ...
-
Кремль исторически каждую войну ведет как истребительную, направленную против мирного населения Предлагаем познакомиться с документами, кото...

