Крім того, існувала велика кількість позасудових страт, здійснюваних "на місці" за наказом командування, особливих відділів та загороджувальних загонів.
Офіційна статистика судів: За даними військових архівів, протягом 1941–1945 років було засуджено 2,5 мільйона осіб, з них до вищої міри покарання (розстрілу) було засуджено 284 тисячі військовослужбовців, а безпосередньо виконано 158 тисяч смертних вироків.
Також практикувалися позасудові розстріли: Десятки тисяч осіб розстрілювали безпосередньо "на місці" без проведення слідства чи суду. Це відбувалося за обвинуваченнями у дезертирстві, боягузтві, самовільному відступі, здачі в полон або антирадянській агітації.
Офіційні дані щодо кількості розстріляних виключно без суду (тобто без оформлення хоча б спрощеного судового вироку) неможливо підрахувати з абсолютною точністю через знищення більшості таких документів НКВС та специфіку ведення військового обліку сталінського режиму.
Штрафні батальйони: Сотні тисяч засуджених людей відправляли на вірну смерть на найнебезпечніші ділянки фронту, де вони також зазнавали колосальних втрат особливо при традиційних для Червоної Армії "м'ясних штурмах".
Діяльність загороджувальних загонів:
Загороджувальні загони використовувались для примусового стримування військ від відступу. Їхня головна мета полягала в тому, щоб зупиняти втікачів з поля бою кулеметним вогнем. Скількох людей вони вбили під час відступу - оцінити неможливо.
Для розуміння порядку цифр - лише за 2,5 місяці, в період з 1 серпня по 15 жовтня 1942 року, загороджувальні загони затримали понад 140 тисяч військовослужбовців. Багатьох розстрілювали на місці або відправляли до штрафних батальйонів.
Офіційна статистика судів: За даними військових архівів, протягом 1941–1945 років було засуджено 2,5 мільйона осіб, з них до вищої міри покарання (розстрілу) було засуджено 284 тисячі військовослужбовців, а безпосередньо виконано 158 тисяч смертних вироків.
Також практикувалися позасудові розстріли: Десятки тисяч осіб розстрілювали безпосередньо "на місці" без проведення слідства чи суду. Це відбувалося за обвинуваченнями у дезертирстві, боягузтві, самовільному відступі, здачі в полон або антирадянській агітації.
Офіційні дані щодо кількості розстріляних виключно без суду (тобто без оформлення хоча б спрощеного судового вироку) неможливо підрахувати з абсолютною точністю через знищення більшості таких документів НКВС та специфіку ведення військового обліку сталінського режиму.
Штрафні батальйони: Сотні тисяч засуджених людей відправляли на вірну смерть на найнебезпечніші ділянки фронту, де вони також зазнавали колосальних втрат особливо при традиційних для Червоної Армії "м'ясних штурмах".
Діяльність загороджувальних загонів:
Загороджувальні загони використовувались для примусового стримування військ від відступу. Їхня головна мета полягала в тому, щоб зупиняти втікачів з поля бою кулеметним вогнем. Скількох людей вони вбили під час відступу - оцінити неможливо.
Для розуміння порядку цифр - лише за 2,5 місяці, в період з 1 серпня по 15 жовтня 1942 року, загороджувальні загони затримали понад 140 тисяч військовослужбовців. Багатьох розстрілювали на місці або відправляли до штрафних батальйонів.
