Суворов - кат ногайського народу

У 1783 році Катерина ІІ оголосила "Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу". Кримське ханство ліквідовувалось, а Крим ставав частиною Російської імперії. Спершу цариця вирішила переселити ногайців за Урал, а також у Тамбовське і Саратівське намісництво. Спроби переселити цілий народ призвели до логічного наслідку – ногайського повстання.

Згідно з указом імператриці на придушення ногайців був спрямований Суворов. Його війська винищили не лише ногайську аристократію, що підняла повстання, але й ногайських жінок та дітей. Символом геноциду ногайців є різанина в урочищі Кеременчик 1 жовтня 1783 року, коли війська Суворова напали на кочівників під час ранкового намазу.

Нащадки ногайців, яким вдалось врятуватися від різанини, сьогодні мешкають у Ставропольському краї, північних районах Дагестану та Астраханській області (РФ), а також в Туреччині (нащадки мухаджирів – втікачів до Османської імперії під час Кавказької війни). Всі вони вважають Суворова катом свого народу.